СИН ГЕНІЯ-НОВЕЛІСТА

Свого старшого сина Василь Стефаник назвав на честь власного батька Семеном, що спростовує надумані умовиводи радянських літературознавців про взаємну ненависть між батьком-куркулем і сином-демократом. Середущий син отримав ім’я священника Кирила Гаморака, а наймолодший – ім’я сина першої дипломованої жінки-лікарки в Західній Україні Софії Окуневської-Морачевської та її чоловіка Вацлава Морачевського – Юрія. Виховання дітей було етнопедагогічним і патріотичним, вони повинні були отримати добру освіту як передумову їхньої самодостатності в зрілі роки. Умовою ставало виховання пасіонаріїв, майбутнього цвіту соборної Української держави. Семена Стефаника неодноразово обирали до Верховної Ради СССР, він обіймав посаду заступника голови Ради Міністрів УРСР, був багаторічним головою Львівської обласної ради, а в останні роки життя працював директором Львівського меморіального музею Івана Франка. Кирило Васильович незмінно працював директором Літературно-меморіального музею Василя Стефаника. Проте саме Юрій Стефаник – найталановитіший і найбільш патріотично свідомий син Василя Стефаника. Мета цієї статті й полягає в зусібічному розкритті постаті Юрія Стефаника.