СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ

Мета роботи – розглянути стильові основи камерно-вокальної творчості Густава Малера як основи побудови цілісної виконавської концепції твору. Методологія дослідження базується на комплексній взаємодії аналітичного музикознавчого та інтерпретативно-виконавського аспектах вивчення камерно-вокального циклу з одного боку, з іншого – спирається на основи стилістичного та музично-текстологічного методів дослідження музичного матеріалу. Наукова новизна даної роботи полягає у значно розширеному музично-аналітичному підході до вивчення камерно-вокальних творів Г. Малера, що дозволяє створити основу для формування цілісної художньо-образної моделі камерно-вокального циклу. Висновки. Камерно-вокальна творчість Густава Малера, яка суттєво змінила концептуальні основи пісенного жанру, займає унікальне місце в історії австро-німецької традиції Lied і стала невід'ємною частиною світової музичної культури. Пісенні твори Г. Малера продовжують привертати увагу як видатних інтерпретаторів, так і молодих виконавців, що свідчить про незгасний інтерес до його спадщини. Дослідження камерно-вокальної спадщини Густава Малера про- водилося на стику теоретичного (музикознавчого) та практичного (виконавського) підходів. Цей комбінований підхід дозволив виявити новий ракурс у дослідженні проблеми і запропонувати концепцію цілісності камерно-вокальної творчості Малера як самостійної лінії його творчості. Серед одних з найбільш показових для творчого доробку Г. Малера прийомів є використання численних повторів слів, фраз і речень, які виконують різні функції залежно від контексту. Повтори служать не лише для посилення драматичного або емоційного ефекту, але й для створення певної атмосфери та навіть додавання іронії, інше кажучи метод повторювання займає одне з ключових місць у творчому «арсеналі» митція, допомагаючи композитору передавати складні емоційні та смислові нюанси своїх творів. Густав Малер проявляє особливу свободу в роботі з динамічними та часовими параметрами поетичного оригіналу, що дозволяє йому суттєво змінювати сприйняття і емоційний вплив тексту. Вільна інтерпретація поетичного оригіналу у Малера перетворюється на створення нового, самостійного твору, який лише віддалено пов'язаний з вихідним матеріалом. Це дозволяє композитору не тільки виразити свої творчі ідеї, але й адаптувати поетичні тексти під музичні завдання, надаючи їм нові смисли та емоційну глибину. Отже, втручання Г. Малера в текстову структуру оригінальних віршів стає не просто обробкою, а потужним інструментом для передачі глибоких емоційних станів і філософських ідей, що робить його музичні твори ще більш виразними та значущими.