ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження міжнародно-правового виміру етичних стандартів діяльності прокуратури як важливої складової забезпечення верховенства права та довіри суспільства до системи правосуддя. Обґрунтовано значення морально- етичної складової професійної діяльності прокурора, зумовленої специфікою його повноважень щодо порушення, зупинення чи закриття кримінального переслідування, підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів держави в суді, а також визначено особливості трансформації національного регулювання статусу прокурора в умовах європейської інтеграції України. Розкрито сутність етичних стандартів прокурорської діяльності як системи вироблених на універсальному та регіональному рівнях принципів, правил і рекомендацій, що визначають моделі належної професійної поведінки прокурора, гарантії його незалежності й неупередженості, а також механізми відповідальності за порушення професійної етики. Проаналізовано зміст новітніх (2023–2024 років) висновків CCPE No 18 та No 19 щодо рад прокурорів як органів прокурорського самоврядування та управління органами прокуратури з метою забезпечення їхньої незалежності й неупередженості. Обґрунтовано тезу про поступове зміщення сучасної європейської концепції етичних стандартів прокурорської діяльності від індивідуалістичного розуміння етики прокурора як особистої доброчесності до інституційного виміру – етики управління системою прокуратури загалом, що охоплює прозорість кадрових процедур, колегіальність прийняття управлінських рішень та ефективність внутрішнього контролю. Визначено характерні ознаки міжнародно-правового регулювання етики прокурорської діяльності, серед яких – поєднання юридично необов’язкового («м’якого») характеру більшості стандартів з їх фактичною нормативною вагою у практиці міждержавних моніторингових механізмів, багаторівневість джерел, динамічний характер розвитку у відповідь на нові виклики (кіберзлочинність, штучний інтелект, умови воєнного стану), а також тісний зв’язок дотримання цих стандартів із поступом держав-кандидатів у переговорному процесі про вступ до Європейського Союзу. На основі аналізу стану реформування органів прокуратури України здійснено оцінку розриву між формальним закріпленням інституційних механізмів (Рада прокурорів України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів) та їхньою фактичною спроможністю гарантувати незалежність і етичну доброчесність прокурорів на практиці. Зроблено висновок про необхідність посилення реальної інституційної спроможності органів прокурорського самоврядування, запровадження системи регулярного оцінювання професійної діяльності прокурорів та розроблення методичних рекомендацій щодо етичного застосування прокурорами цифрових технологій і штучного інтелекту як передумови відповідності України міжнародним етичним стандартам прокурорської діяльності в контексті євроінтеграційного процесу.