АДМІНІСТРАТИВНЕ ОСКАРЖЕННЯ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ ТА ЛАТВІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

Стаття присвячена порівняльно-правовому дослідженню інституту адміністративного оскарження в Україні, Німеччині та Латвії, з особливим акцентом на питання його обов’язковості як передумови ефективного досудового захисту прав приватних осіб у сфері публічного адміністрування. Актуальність теми зумовлена необхідністю подальшого удосконалення інституту такого оскарження в Україні відповідно до європейських стандартів, зокрема в контексті європейської інтеграції та оптимізації функціонування системи адміністративної юстиції. Встановлено, що німецька модель характеризується високим рівнем нормативної регламентації, загальною обов’язковістю досудового оскарження та широким використанням незалежних колегіальних органів, які створюються відповідно до спеціальних федеральних законів або законів федеральних земель. Ця модель забезпечує глибокий внутрішній адміністративний контроль за законністю та доцільністю адміністративних актів, що дозволяє оперативно виправляти помилки публічної адміністрації без залучення судової системи. Латвійська модель, у свою чергу, є більш гнучкою, проте також ґрунтується на імперативності адміністративного оскарження до органу вищого рівня за наявності такого органу. У разі відсутності вищого органу або якщо ним є Кабінет Міністрів, особа має право вибору між адміністративним оскарженням та безпосереднім зверненням до адміністративного суду. Такий підхід поєднує елементи обов’язковості з необхідною гнучкістю, що робить його особливо цінним для пострадянських країн. У статті наведено статистичні дані з Німеччини та Латвії, які підтверджують високу ефективність обов’язкового адміністративного оскарження. На відміну від вищезазначених двох моделей досудового порядку оскарження, Закон України «Про адміністративну процедуру» закріпив факультативний характер адміністративного оскарження, що не дозволяє повністю реалізувати його потенціал як ефективного досудового механізму захисту прав (спеціалізовані знання адміністративного органу, швидкість, нижча вартість, можливість перевірки не лише законності, а й доцільності адміністративного акта). Обґрунтовано, що запровадження елементів обов’язковості адміністративного оскарження відповідатиме європейським стандартам. З цією метою запропоновано внести зміни до Закону України «Про адміністративну процедуру» щодо закріплення обов’язковості адміністративного порядку оскарження як умови виникнення у особи права на судове оскарження, а також в частині встановлення обов’язку утворення комісій з розгляду скарг для адміністративних органів, які не мають органу вищого рівня з відповідною предметною компетенцією.