Ультразвукова діагностика кістоподібних утворень ділянки колінного суглоба

Ультразвукову діагностику колінних суглобів широко впроваджено в практику як вітчизняної, так і зарубіжної медицини. У 1972 році D.G. McDonald та G.R. Leopold, використовуючи метод ультразвукового дослідження (УЗД) в артрології, повідомили про можливість використання сонографії для діагностики кіст. І.М. Данилова виділила три періоди сонографічної організації підколінних кіст: I — ранніх структурних змін, II — прогресування структурних змін та III — кінцевої структурної організації. Крім підколінних кіст, виділяють такі кістоподібні утворення (КПУ): препателярний бурсит, інфрапателярний глибокий та поверхневий бурсит, бурсит «гусячої лапки», кісти менісків, внутрішньосуглобові КПУ, для діагностики яких використовують передні та бокові доступи обстеження. Мета дослідження: на основі аналізу даних УЗД визначити, при яких стадіях перебігу захворювання найбільш часто спостерігаються КПУ, та виявити ступінь діагностичної цінності УЗД у хворих із КПУ ділянки колінного суглоба в асоціації з внутрішньосуглобовою патологією шляхом порівняння даних УЗД патологічних змін колінного суглоба із даними артроскопії. За період 2014–2015 років у травматологічному відділенні клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Північного регіону було виконано сонографію колінного суглоба 46 хворим із патологією колінного суглоба, включаючи КПУ. Середній вік хворих становив 36,8 ± 8,3 року (від 18 до 76 років). УЗД проводили на ультразвуковому апараті ULTIMAPA L5-10/40E та VOLUSON із частотою лінійного датчика 5,5–7,5 MГц/40 мм/128 eл. фірми Radmir із допплерівським скануванням. Після проведення сонографії 38 пацієнтам було виконано діагностично-лікувальну артроскопію колінного суглоба, що дало можливість порівняти результати сонографії та артроскопії. Для оцінки ефективності діагностичних досліджень обчислювали такі параметри, як чутливість, специфічність, загальна цінність методу (точність), прогностичність позитивного та негативного результатів. Після проведеного дослідження було встановлено, що литково-напівперетинчастий бурсит (кіста Бейкера) спостерігався в 31 хворого, гігрома (бурсит) медіального відділу — у 4, кіста зовнішнього меніска — у 2, препателярний бурсит — у 4, інфрапателярні бурсити — у 3, внутрішньосуглобові гангліонарні КПУ — у 2 випадках. Під час обстеження пацієнтів із КПУ ділянки колінного суглоба стало відомо, що в переважній більшості хворих спостерігаються друга та третя стадії перебігу захворювання, що наводить на думку про малоефективність консервативного лікування з урахуванням структурних змін, які сталися в кісті. Узагальнюючи результати сонографії, слід зазначити високу чутливість та точність разом із прогностичністю результатів щодо КПУ та позасуглобових зв’язок. Також слід відмітити, що даний метод обстеження демонструє дуже низьку чутливість та специфічність щодо ушкоджень хряща та не є досить інформативним при пошкодженні хрестоподібних зв’язок та менісків, для яких методами вибору в діагностиці є магнітно-резонансна томографія та спіральна комп’ютерна артрографія колінного суглоба. Завдяки новим високоінформативним ультразвуковим приборам із широкосмуговими високочастотними датчиками УЗД та з урахуванням неінвазивності, відсутності променевого навантаження, економічності, доступності та відсутності протипоказань до сонографії можна рекомендувати цей метод як обов’язковий у хворих із підозрою на ушкодження та захворювання колінного суглоба та особливо за наявності у них КПУ.