ПРИРОДООХОРОННІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «СВЯТІ ГОРИ»: МИНУЛЕ ТА СУЧАСНІСТЬ

У статті здійснено аналіз досліджень національного природного парку «Святі гори» від минулого до сучасності. Описано природний заповідний фонд парку, рідкісні види рослин. Встановлено, що рослинність національного природного парку «Святі гори» має величезну наукову цінність. На площі 40,5 тисяч гектарів росте майже половина видів вищих рослин, які коли-небудь спостерігалися на Південному Сході України, зокрема: 943 види, в тому числі з них 27 видів – дерева, 63 – чагарники і 853 – трав’янисті рослини. Рослинність «Святих Гір» містить багато унікальних асоціацій різного таксономічного рангу, які підлягають особливій охороні як рідкісні, ендемічні, реліктові, а також еталонні і деградуючі під впливом людської діяльності. Штучні ліси, що займають велику площу в національному природному парку, дуже різноманітні і представляють науковий інтерес як досвід створення культур фітоценозів за участю аборигенних та інтродукованих видів. Основні типи рослинності представлені так: ліси займають понад 91 % площі парку, луки – близько 1,5 %, болота – 2,5 %. Встановлено, що на території парку живуть 256 видів тварин, із них 50 занесені в Червону книгу України. Фауна налічує 43 види ссавців, 194 – птахів, 10 – плазунів, 9 – земноводних, 40 – риб. З’ясовано, що у ході досліджень видатних українських ботаніків В. І. Талієва та М. І. Котова, проведених ними на території майбутнього національного природного парку на початку ХХ століття, ними було встановлено важливість надання даній території статусу природоохоронного об’єкту. Також у статті розглянуто стан досліджуваної території в умовах сьогодення. Зокрема встановлено, що в ході російської агресії національному природному парку «Святі гори» завдано непоправних збитків і його подальша доля залишається незрозумілою. Адже частина заповідників і національних парків сьогодні перебуває на лінії фронту, яка також не стоїть на місці та зміщується за ходом бойових дій. Унаслідок боїв і масових обстрілів знищуються не лише міста, а й заповідні території.