Політична комунікація: технологічний вимір

Актуальність теми дослідження обумовлена технологічною революцією в сфері політичної комунікації, яка здебільшого перемістилася у віртуальний простір до різноманітних цифрових платформ та здійснюється завдяки інформаційним технологіям. Метою роботи є з’ясувати сутність та особливості здійснення політичної комунікації в технологічному вимірі. Результатами дослідження є виявлені та охарактеризовані прояви та виміри політичної комунікації в технологічному аспекті. Автор наводить у висновках підсумкові положення свого дослідження. Політична комунікація – це створення, надсилання, отримання та обробка повідомлень, які потенційно можуть мати значний прямий чи опосередкований вплив на політику. Комунікація слугує основним засобом, за допомогою якого повідомлення змінюють когнітивні моделі та поведінкові прояви учасників політичного процесу. Технології політичної комунікації в основі своїй функціонують через організацію комунікативних процесів у суспільно-політичних сферах, спрямованих на культивування та підтримку певних світоглядів шляхом поєднання індивідуальних та колективних інтерпретацій, що слугують інтересам правлячих або опозиційних політичних сил у їхньому прагненні здобути, утримати та реалізувати владні повноваження. Ці технології охоплюють різноманітні способи, методи та процедури, покликані формувати інтерпретаційні рамки учасників політичного процесу, що в кінцевому підсумку слугує або збереженню, або зміні динаміки влади між правлячими та опозиційними групами. Технології політичної комунікації - це складні способи та процедури поширення інформації, які генерують певні публічні інтерпретації, вигідні задіяним політичним акторам. Вони функціонують як механізми конструювання та спрямування інтерпретацій громадської думки для досягнення, збереження, посилення або послаблення владних позицій політичних акторів.