АРТИСТИЗМ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЙОГО ВТІЛЕННЯ У ВИКОНАВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗИКАНТА

Метою статті є визначення низки особливостей артистизму та закономірностей його втілення у професійній виконавській діяльності музиканта-виконавця. Методологія презентованого дослідження грунтується на міждисциплінарному синтезі, поєднує досягнення музикознавства, педагогіки, естетики та психології. Основні визначення сформульовані на основі аналізу робіт з історії та практики баянно-акордеонного мистецтва, свідчень академічних музикантів-виконавців, а також власних професійних спостережень. Наукова новизна пропонованої роботи полягає в особливості підходу дослідження явища артистизму та закономірностей його втілення у виконавській діяльності на прикладі академічної баянно-акордеонної музики. Вперше зроблено спробу класифікувати артистизм згідно із запропонованими типами, для чого використовувалася спеціальна методика, що спирається на міждисциплінарний синтез, узагальнення даних досліджень у суміжних наукових дисциплінах. Висновки. Встановлено, що артистизм має надзвичайну значущість в професійному музично-виконавчому мистецтві. Адже будучи відображенням внутрішніх особистісних якостей та професійної майстерності музиканта-виконавця, він несе у собі надзвичайно значущу інформацію, перш за все для слухача, покликану додатково висвітлювати музичний художній образ, надавати йому відповідного динамізму та певної візуальної доступності. Спираючись на вищеозначені результати дослідження, на нашу думку, артистизм – це прояв внутрішньої активності та творчої сутності митця-виконавця, що є сильним засобом музично-психологічного впливу на слухачів концертної зали. Феномен артистизму в сучасному академічному музичному мистецтві є невід’ємною частиною процесу передачі художньої інформації, це явище постає найважливішим чинником спілкування професійних музикантів з аудиторією слухачів.