Данська присутність в акваторії Дніпро-Бузького лиману у 9-13 століттях: постановка питання

Мета статті – окреслити перспективи наукових розвідок данської присутності у Дніпро-Бузькому лимані у часи функціонування шляху «з варяг у греки», тобто 9-13 ст. Наукова новизна. Систематизовано свідчення джерел про діяльність данців на шляху «з варяг у греки», зокрема в акваторії Дніпро-Бузького лиману. Означені основні історичні події регіону, в яких, з різною вірогідністю, приймали участь данці, та перспективи подальших історичних досліджень у цьому напрямку. При цьому враховані можливості, що надає застосування нових технологій, зокрема дослідження генетичних профілів. Висновки. Протягом 9-13 ст. акваторія Дніпро-Бузького лиману відігравала виняткову роль у функціонуванні шляху «з варяг у греки». На острові святого Еферія (сучасна Березань) відбувалося переоснащення для морського плавання після проходження Дніпровського річкового шляху. Значну частку мандрівників складали вихідці зі Скандинавії, включаючи і данців. Надалі Чорним морем мандрівники могли дістатись Константинополя, або відправитись до країн мусульманського Сходу. Про перші контакти данців зі Східною Європою свідчить поява срібних дирхемів на теренах Данії. Данські історичні джерела дозволяють висувати гіпотези про дії певних конунгів (Рагнара Лодброка, Хвітсерка, Рюрика Ютландського) на східних водних магістралях. Опосередковано ці данні дозволяють робити припущення про можливість мандрів данців через акваторію Дніпро-Бузького лиману ще у 9 ст. Свідчення авторів з країн ісламу дозволяють припускати існування у 9-10 ст. певного зв’язку між данською активністю на Піренейському півострові та Середземному морі з військовими акціями київських князів, спрямованими на Візантію, або держави ісламського Сходу. У 11-12 ст. Дніпро-Бузький лиман стає сполучною ланкою, через яку з Балтики до Константинополя прямує потік данських найманців. Данці стають однією зі складових варязької гвардії візантійських імператорів. Матеріали сучасних археологічних досліджень середньовічних старожитностей острову Березань вказують на нові можливості для розкриття особливостей функціонування шляху «з варяг у греки» в акваторії Дніпро-Бузького лиману. Вперше відкриті поховання мандрівників надають додаткове підґрунтя для застосування сучасних методик дослідження генетичних профілів. Це дозволить уточнити етнічний склад мандруючих цією водною магістраллю, виділити окремі етнічні компоненти, у тому числі й данський.