БАЛКАНСЬКІ ОПОВІДІ АНДРІЯ ЧАЙКОВСЬКОГО: АНТИІМПЕРСЬКІ ТА АНТИВОЄННІ АСПЕКТИ, СУЧАСНИЙ ВИМІР

Відомого українського письменника, громадського та державного діяча Андрія Чайковського (1857–1935) під час навчання у Львівському університеті на правничому факультеті 1882 р. Як офіцера запасу прикликали на дійсну військову службу, оскільки 77-й (Самбірський) полк, до котрого він був приписаний, змобілізували на придушення Боснійського повстання. Власне, спогади про 8-місячну службу в Австро-угорській армії, друк яких розпочато 10 років пізніше від тих подій у часописі “Діло”, започаткували письменницьку діяльність А. Чайковського. Дев’ять оповідань, які автор цієї студії зібрав та опублікував у першому науковому зібранні мемуаристики та публіцистики А. Чайковського в 4-х томах (Львів, 2002, 2007) є маловідомі українському читачеві і вже зовсім невідомі в Боснії та Герцеґовині, і ширше – на Балканах, що завжди були пороховою бочкою Европи, але мають щастя не межувати з Росією. Про значення цих творів для балканістичних студій ідеться в цій статті.