COMPARATIVE ANALYSIS OF SOFTWARE TOOLS FOR IP ADDRESS ANONYMIZATION IN PUBLIC NETWORKS

Стаття присвячена порівняльному оцінюванню безкоштовних програмних засобів анонімізації IP-адрес у публічних мережах. Як метрику оцінювання їх ефективності, обрано ступінь анонімності IP-адреси. Обґрунтовано зміст такої метрики. На основі її фізичної сутності запропоновано вербальну шкалу оцінок. Зазначено, що така шкала має якісну інтерпретацію. Доведено, що вона корелює з іншими відомими підходами. Це підтверджує достовірність та коректність одержаних результатів. Показано, що вибір зазначеної метрики зумовлений тим, що саме IP-адреса є базовою цифровою сигнатурою користувача. Акцентовано увагу на тому, що технічний аналіз даної сигнатури з боку зацікавлених суб’єктів або кіберзлочинців може створити ризики інформаційній безпеці. Дані ризики стосуються як окремо узятої людини-користувача публічної мережі, так і суспільства та держави в цілому. Зроблено висновок про те, що більшість користувачів публічних мереж в умовах економічної турбулентності для вирішення зазначеної проблеми змушені використовувати безкоштовні інструменти для забезпечення власної анонімності. Але, як показано в статті, фактичний ступінь анонімності таких рішень потребує експериментальної перевірки. Метою роботи є оцінювання ступеня анонімності IP-адрес користувачів в публічних мережах, що забезпечується безкоштовними програмними засобами. До переліку таких засобів, що досліджувалися включено проксі-сервіси, VPN-рішення та анонімайзери. Для досягнення поставленої мети в статті розроблено двоетапну методику. Перший етап методики передбачає підготовку тестового середовища. Другий – експериментальне оцінювання ступеня анонімності IP-адреси. У результаті проведеного дослідження встановлено суттєві відмінності у ступенях анонімності IP-адрес, які забезпечуються досліджуваними програмними засобами. На основі порівняльного аналізу показано, що перш за все ці відмінності проявляються на стадії вибору користувачем між бажаним ступенем анонімності та простотою використання засобу. Розроблені рекомендації мають прикладний характер та дозволяють користувачам обирати оптимальний засіб анонімізації. Зазначено, що вони можуть використовуватися для будь-якої операційної системи, що наділяє їх властивістю кросплатформеності. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено розширення переліку цифрових сигнатур користувачів, які повинні підлягати захисту в публічних мережах. Ключові слова: анонімізація, анонімайзер; анонімність; інтерфейс; інформаційна безпека; кібербезпека; користувач; методика; програмний засіб; IP-адреса; VPN; публічна мережа; проксі-сервер; TOR-браузер.